Доктор Метью Арау

Автор статті: доктор Метью Арау (Matthew Arau) – доцент Кафедри музичної освіти та Асоційований диригент, Університет Лоуренса в Епплтоні, штат Вісконсин, США.

Я вважаю, що одна з причин, по якій ми стаємо викладачами, полягає в тому, що ми можемо допомогти нашим студентам повністю розкрити свій потенціал. Коли ми здобуваємо досвід та розвиваємось як педагоги, то вивчаємо нові методи та стратегії, щоб допомогти нашим студентам здобути успіх. Однак усі ми відчуваємо розчарування, коли студент здається, перш ніж досягти вершини.

Чому у відповідь на невдачу або виклик одні студенти обирають найпростіший шлях або вирішують кинути справу, а інші, приймають виклик і наполегливо продовжують розвиватися? Нещодавно, я відшукав відповідь та новаторські рішення щодо цього питання. Вірю, що завдяки цій інформації ми, як викладачі, зможемо навчитися створювати музичні програми, в рамках яких всі студенти захочуть розвиватися та прагнути досконалості.

Керол С. Двек (Carol S. Dweck), професор психології Стенфордського університету та автор книги «Образ мислення: Нова психологія успіху» («Mindset: The New Psychology of Success»), демонструє, що саме наша власна віра, образ мислення, значною мірою відповідають за те, чи розкриємо ми свій потенціал, чи ні.

Дорослих та дітей можна згрупувати у дві категорії: перша категорія – люди з пасивним образом мислення, друга категорія – люди, орієнтовані на розвиток. Представники першої категорії вважають, що інтелект, талант та здібності є усталеними чи-то статичними. За їх переконанням, якщо людина талановита, справи у неї йдуть легко; якщо доводиться докладати зусиль – до цієї конкретної справи таланту немає.

Представники другої категорії, вважають, що інтелект, талант та здібності можна розвивати за допомогою навчання, стратегій, докладання часу та зусиль. Орієнтовані на розвиток студенти, приймають виклики і викладаються у навчальному процесі. В той же час, студенти з пасивним образом мислення ухиляються від викликів, оскільки «невдача» може поставити під сумнів їх розум та обдарованість у власних очах.

Хороша новина полягає в тому, що образ мислення можна змінити! Виявляється, те, як викладач відгукується про своїх студентів, допомагає формувати у них пасивний або націлений на розвиток образ мислення. Зосередженість на самооцінці, похвала здібностей на кшталт: «Ти такий талановитий», «Ти так швидко вчишся», «Ти такий розумний» – це змушує студентів повірити, що їх самоцінність визначається рівнем їхньої талановитості, розуму та легкості, з якою вони можуть виконувати завдання. Цей тип похвали дозволяє студентам на мить відчути себе добре, але коли вони стикаються зі складним завданням, яке їх випробовує, – вони, як правило, ухиляються від нього, оскільки їх самоцінність стала залежною від легкості виконання завдання. Вони уникають ризиків через страх зазнати невдачі. Атмосфера оцінювання формує у студентів пасивний образ мислення.

З іншої сторони, оцініть наступні формулювання: «Я ціную зусилля, які ти доклав до вивчення цієї фрази», «Завдяки своїй наполегливості та зусиллям ти продовжуєш вдосконалюватись», «Твоя увага до деталей покращується» – їхній позитивний акцент зосереджений на старанності, рішучості та зусиллях. Незважаючи на те, що студентів з націленим на розвиток образом мислення все ще можуть спіткати невдачі, вони, як правило, розглядають проблеми як можливість вчитися та зростати. Атмосфера, яка заохочує і є, водночас, чесною, формує у студентів образ мислення, націлений на розвиток.

Просте додавання слова «поки що» до фрази змінює її значення. Наприклад: «Ти поки що не виконуєш цю фразу найкращим чином». Додаючи слова «поки що» або навіть «ще не» до відгуків про успіхи студентів, викладач дає зрозуміти, що вони зможуть виконати завдання за допомогою прикладання відповідних зусиль та часу.

Коли розглядаємо процес викладання та навчання з погляду націленого на розвиток образу мислення, то знімаємо обмеження для розвитку здібностей наших студентів та надаємо їм можливість розкрити свій потенціал.

Інформацію, текст і світлини надала компанія «Комора»

 

«Комора» у соціальних мережах:

• Професійна музична освіта