В представленому перед вами матеріалі, всесвітньо відомий саксофоніст і авторитет у сфері джазової освіти та імпровізації, Артист Conn-Selmer Джеймі Еберсолд роздумує над тим, чи справді джазова імпровізація – це відкрита лише для обраних можливість, чи здатність, опанувати яку може кожен.

Чи кожен здатен грати джаз?

Я почав серйозно роздумувати про це, коли вперше почув інтерв`ю американського композитора Пола Десмонда та американського саксофоніста Чарлі Паркера (відомий, як Bird). Під час розмови, Чарлі Паркер зазначив, що тренується від одинадцяти до п’ятнадцяти годин на день протягом трьох-чотирьох років. Тоді я почав розуміти, що практика та наполегливість є ключовими елементами для того, щоб невимушено імпровізувати.

Протягом багатьох років я займався викладанням і чув, як студенти та музиканти різноманітних вікових категорій та навичок грають на своїх інструментах щось настільки просте, як Дорійська мінорна гама, та все ніяк не створюють справжньої музики. Повинна бути причина, чому вони не можуть грати музику. Коли я кажу слово музика, то маю на увазі фрази, які повторюють мелодію, яку вони б заспівали власним голосом або помислили в умі. Все зводиться до єдиного висновку: вони не вміють виконати на своєму інструменті те, що чують в умі. Зв`язок між розумом та пальцями в таких випадках є недосконалим, а в більшості випадків – ніколи не утворювався.

Якщо ви попросите людей заспівати, як я часто це і роблю, виконуючи в цей час акорди на фортепіано, – то вони миттєво заспівають логічні, виразні, легкі для прослуховування фрази. Їхній голос без зусиль знаходить усі «красиві» ноти. Виглядає, що їх голос просто не здатен заспівати неправильну ноту. Попросіть їх зробити щось подібне зі своїм інструментом – і світ завмирає. Справжньої музики не виходить. Розчарування піднімає голову, а їхнє его говорить: «Я тобі казав. Ти не можеш цього зробити. Джаз занадто складний. Це не для тебе! Перестань бентежити себе. Повернися до гри по нотам!». Кожен здатен співати і слідувати складній гармонії, якщо обрано повільний темп і виконавець не боїться цього робити. Дуже захоплююче чути, як люди співають, коли я граю на фортепіано, а по завершенні – слухачі щиро їм аплодують. Вони творять музику. Свою власну музику. Вона народжується у думці – і знаходить вираження у їхньому голосі. Брак часу на практику виконання винний у тому, що вони не можуть відтворити музичну думку у грі на інструменті.

Як тільки ви захочете опановувати мистецтво відповідності вашої музичної думки роботі пальців, вам слід буде працювати над артикуляцією, звуком, тоном тощо для того, щоб навчитися грати на своєму інструменті те, що ви чуєте у своїй думці. Не можна кидати цю справу на початку процесу. Будуть невдачі, але їх подолає практика гри на інструменті. Ваш розум завжди буде випереджати рівень вашої майстерності у виконанні – і це добре. Ось де слухання стає важливим фактором прогресу на щоденній основі.

Тисячі джазових записів стають вашими приватними вчителями. Слухайте їх знову і знову та намагатися зіграти на своєму інструменті те, що ви чуєте. Джазове виконання інших музикантів стає захоплюючою частиною навчання. Вам слід виразити себе і в кінцевому підсумку віднайти свою власну музичну особистість – голос.

Джаз – це особливий вид музики. Джаз відкритий для кожного. Не лише для деяких, кого ми можемо назвати особливими. Джаз завжди новий. Він існує у цю мить!

Всі ми, викладачі джазу, повинні розуміти, що музика, яка є всередині кожного студента, варта того, щоб видобути її з розуму молодого музиканта і відкрити за допомогою інструменту, щоб усі ми могли її почути. Всі чують музику по-різному, і це – особлива складова всього цього процесу.

Інформацію і світлини надала компанія «Комора»

 

«Комора» у соціальних мережах:

• Джаз